Вівторок, 23 Січень 2018


Економіка. Ділові новини

Майновий комплекс ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" - ідеальний майданчик для розміщення нового виробництва кабельної продукції для автомобілів. Про це повідомив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

За його словами переговори з потенційним інвестором наразі у активній фазі. 

"Це не перша спроба аналогічних виробників зайти з інвестиціями на територію заводу. Всі попередні спроби супроводжувались тьмяною перспективою сусідства інвесторів з галасливими чотирилапими сусудами та переповненою "скелетами у шафі" майновою історією підприємства. Важко спрогнозувати рішення судів, які будуть винесені завтра, проте, на моє переконання, підприємство з 1 тис. роб. місць дає більше плюсів для економіки області ніж вирощування мастифів на 10 га міської землі", - розповів Ігор Тимошенко.

 

На Рівненщині сьогодні відбулося відкриття першої черги виробництва українсько-шведського підприємства «Українські лісопильні». Це сучасний деревообробний завод, що спеціалізується на виробництві соснових пиломатеріалів, призначених для виготовлення якісних меблів, столярних виробів і будматеріалів.

Реалізація україно-шведського проекту стала можливою після запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу. Саме це стало вирішальним фактором для інвесторів працювати саме в Україні.

На відкритті заводу побували Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, його заступник Лев Парцхаладзе та голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

Геннадій Зубко переконаний, що підприємство значно підвищить конкурентоспроможність регіону. Він подякував інвестору за вибір України у якості платформи розвитку бізнесу та дав старт запуску нового виробництва.

Шведський співзасновник компанії «Українські лісопильні» Йохан Дунбек познайомив гостей з новим виробництвом  та сучасними скандинавськими технологіями виготовлення  соснових пиломатеріалів. Геннадій Зубко поспілкувався з працівниками підприємства.

«Ми запускаємо завод у Костополі та завершуємо перший етап нашого інвестиційного проекту, – розповідає Йохан Дунбек, – «Українські лісопильні» - це високотехнологічне виробництво, потужністю 300 тисяч кубічних метрів продукції, що відповідає європейським стандартам якості. Ми вклали у цей проект близько 25 мільйонів євро та створили у Костополі 150 робочих місць».

Йохан Дунбек подякував місцевій владі та громаді, які надавали підтримку на всіх етапах реалізації проекту. Також розповів, що в найближчих планах  - розвивати глибоку переробку деревини, створювати  український продукт  та нові робочі місця. Другим етапом інвестиційного плану є будівництво аналогічного заводу в Сарненському районі.

«Відкриття такого підприємства свідчить про те, що Рівненщина цікава для інвестора і їм тут комфортно працювати. Сьогодні інвестиції є одним з основних факторів виведення з кризи нашої економіки. Адже, ми зможемо відмовитись від примітивного вивозу лісу, а будемо самі його переробляти, створюючи нові робочі місця, наповнюючи місцеві бюджети та розвиваючи  деревообробну галузь у регіоні. Тому ми будемо в подальшому сприяти реалізації інвестиційного проекту на Сарненщині», - зазначив голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

Рівненський виробник сертифікованих металевих протизламних та протипожежних дверей і сейфів «Сталь-М» святкує Чорну П'ятницю!

11 днів розпродажу від компанії «Сталь-М», 22 листопада - 2 грудня, замість однієї п'ятниці.

Не пропустіть цей шалений розпродаж зі спекотними знижками! Приходьте та переконайтеся у високій якості сервісу у фірмових магазинах «Сталь-М»:

  • Рівне – вул. Київська, 67 ТЦ «Арена» 
  • Луцьк – пр. Соборності, 28
  • Чернівці – вул. Головна, 225

З 1 жовтня мінімальна пенсія для людей, у яких є повний страховий стаж, встановлена на рівні 1452 грн. Для інвалідів із дитинства, дітей-інвалідів, пенсіонерів, які не мають повного стажу, розмір пенсії збільшили на 45%, до 1373 грн. Разом із цим, з 1 жовтня знову почали повністю виплачувати пенсію пенсіонерам, які працюють. 

Зазаначається, що 2017-2019 роки будуть перехідними. У цей період діятимуть такі правила призначення пенсії за віком:

у 2017 році з застосуванням рівня середньої зарплати за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,4 гривні та величини оцінки одного року стажу – 1,35%;

у 2018 році – з застосуванням рівня середньої зарплати за 2016-2018 роки та вартості одного року стажу – 1%.

Щороку раніше призначені пенсії перераховуватимуться. З 2021 року індексація відбуватиметься автоматично: на 50% від зростання споживчих цін і на 50% від зростання середньої заробітної плати за один календарний рік. У 2019-2020 роках індексація пенсій буде здійснюватись за окремими рішеннями Уряду.

Пенсійний вік підвищуватися не буде. Проте змінюються вимоги до трудового стажу, тобто того періоду, за який людина, або її роботодавець сплачували страхові внески до пенсійного фонду. Мінімальний розмір пенсії за віком нараховуватиметься, якщо буде страховий стаж у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років.

До кінця 2017 року мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію (15 років) не зміниться. Але уже з 1 січня 2018 року право на отримання пенсії матимуть ті, у кого буде 25 років страхового стажу.

Надалі він з кожним роком буде збільшуватися на 1 рік. І у 2028 році має сягнути 35 років.

Якщо ж страхового стажу людині не вистачатиме, вона матиме можливість його купити. Для цього треба буде зробити внески у пенсійний фонд.

Разом із тим, для людей, у яких страховий стаж буде менш ніж 15 років, після досягнення ними 65 років передбачена тимчасова соціальна допомога, розмір якої визначатиметься, виходячи з рівня доходів сім'ї пенсіонера.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Разом із тим, відповідно до ухваленого законопроекту, до страхового стажу увійде:

підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування за період з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року (потрібно підтвердження у вигляді довідки про реєстрацію);

підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків, не залежно від їх розміру;

військова служба до 31 грудня 2017 року включно;

відпустка у зв'язку з вагітністю в період з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 1 січня 2004 року до моменту введення сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;

навчання у вищих навчальних закладах за денною формою навчання на умовах державного замовлення, а також навчання в аспірантурі й докторантурі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року включно.

Для тих, хто до 1 липня 2000 року працював на приватних підприємствах, для підтвердження реального рівня зарплати необхідно подавати у пенсійний фонд довідки з тодішнього місця роботи із відомостями про заробітну плату.

Для запровадження ефективних механізмів захисту прав постраждалих інвесторів у будівництві та виведення довгобудів із категорії проблемних об’єктів необхідне обов’язкове законодавче врегулювання та розроблення відповідного законопроекту.

На цьому наголосив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе на круглому столі «Боротьба з довгобудами: як захистити права інвесторів у будівництві?», який відбувся у Мінрегіоні.

«Ми довго вивчали досвід інших країн, щоб зрозуміти, який варіант розв’язання цієї ситуації буде оптимальним для України. І прийшли до висновку, що запровадження ефективних механізмів захисту прав постраждалих інвесторів можливе лише через його обов’язкове законодавче врегулювання. Це потрібно для того, щоб місцева влада отримала більше можливостей вирішувати цю проблему на локальному рівні та не допускати виникнення подібних ситуацій у майбутньому. Питання дуже нагальне і болюче. Сподіваюся, що спільно з фахівцями, експертами та за активної участі громадськості ми зможемо розробити новий ефективний законопроект», - сказав він.

За словами Лева Парцхаладзе, проект Закону спрямовуватиметься на:

- посилення захисту прав громадян, чиї кошти було вкладено у будівництво житлових об’єктів;

- стимулювання замовників до своєчасного завершення будівництва незавершених об’єктів;

- пошук рішень щодо добудови проблемних об'єктів;

- пошук джерел залучення фінансування для завершення будівництва незавершених об’єктів;

- унеможливлення виникнення подібних ситуацій у майбутньому.

За даними Держстату, на початок 2015 року в Україні налічувалось 14 915 об’єктів незавершеного будівництва, у тому числі 3 823 житлові будівлі. Найбільше таких об’єктів у Донецькій області (429), Харківській (369), місті Києві (357), Хмельницькій (314), Запорізькій (243) та Житомирській області (232).

Будівництво 2 135 житлових будинків припинено або законсервовано. Частина таких об’єктів – це багатоквартирні житлові об’єкти, що споруджувались із залученням коштів інвесторів-громадян.

За даними обласних (міських) державних адміністрацій, станом на 1 жовтня 2017 року до переліку проблемних включено 119 об’єктів житлового будівництва.

Loading...

Рік заснування © 2011. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "Рівненські новини".

Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Матеріали, позначені знаком "Реклама", публікуються на правах реклами. Всі права захищено.