Середа, 25 Квітень 2018


Новини Рівненщини

Завтра, 15 лютого в Рівному відбудеться пленарне засідання позачергової шістнадцятої сесії обласної ради сьомого скликання.

Депутати планують розглянути 5 питань. Зокрема, про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Рівненської обласної ради Драганчука Миколи Миколайовича, про обрання голови Рівненської обласної ради сьомого скликання, про присвоєння рангів та оплату праці керівництва Рівненської обласної ради сьомого скликання, про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік та про звернення Рівненської обласної ради до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Нагадаємо, що практично усі фракції Рівненської облради на початку грудня минулого року не затвердили звіт Миколи Драганчука про його діяльність на посаді голови облрада та вимагають його відставки. 

У зв’язку з підвищенням рівня захворюваності на грип та ГРІ з 13 лютого на карантин закрили усі школи у містах Сарни та Вараш. Учні не ходитимуть на навчання до кінця цього тижня.

На Рокитнівщині призупинили навчання у двох ЗНЗ, на Гощанщині – у шести. Чотири школи тимчасово не прийматимуть учнів у Млинівському районі та вісім - у Сарненському. До того ж не навчатимуться діти у Бабинській, Млинівській, Крупецькій, Козинській та Висоцькій ОТГ. Там кількість хворих школярів перевищує 20% від загальної кількості.

Продовжили вимушені канікули загальноосвітні навчальні заклади Дубровицького району. Пролонгували карантин і в Острозькому районі.

Нагадаємо, нині тривають карантинні заходи у школах Радивилівщини, Здолбунівщини та Костопільщини. Школярі обласного центру, міста Дубно, Деражненської ОТГ та Рівненського району теж не ходять на навчання.

Минулий рік усі об’єднані громади Рівненщини завершили з солідними фінансовими показниками. Про перспективи поточного року – у розмові з головою Рівненської обласної державної адміністрації Олексієм Муляренком.

Пане Олексію, яким був минулий рік для Рівненщини в плані децентралізації?

Президент відзначає реформу децентралізації як пріоритетну і таку, що є основою змін у державі. Треба розуміти: те, що відбувається зараз, по суті, не відбувалося в Україні ніколи. Навіть нема з чим порівняти... Село про такі можливості взагалі могло тільки мріяти. Держава робить все, щоб поліпшити якість життя людей. Звичайно, процес перелаштування ще відбувається, є недовіра, адже людям добре запам’ятовується негативний досвід, тому доводиться багато працювати в інформаційному полі.

В області сформовано 28 об’єднаних територіальних громад, у трьох з них очікуємо вибори наприкінці квітня.

Тепер про результати. Внаслідок фінансової децентралізації власні доходи місцевих бюджетів цих громад зросли майже у півтора рази, а з врахуванням відповідних трансфертів з державного бюджету загальні фінансові бюджетні ресурси ОТГ збільшились у 3-5 разів.

У минулому році на формування інфраструктури ОТГ області з державного бюджету було виділено субвенцію в сумі 64 млн грн. А якщо ще враховувати кошти, які надійшли з ДФРР та обласного бюджетів, то вийде понад 100 млн грн, вкладених в цьому році у розвиток громад! За ці гроші реалізовано майже 130 проектів з енергозбереження, ремонту доріг та закладів соціальної сфери, облаштування вуличного освітлення, придбання спецтехніки для комунальних закладів тощо.

За загальнодержавним моніторингом розвитку громад, який включає різні показники, Рівненщина знаходиться в першій десятці в Україні. Це гарний результат.

Перспективний план передбачає створення в області 66 ОТГ – наскільки він може бути виконаним у 2018 році? На вашу думку, якою є роль обласної та районних держадміністрацій у процесі утворення об’єднаних громад?

Усі 66 громад у цьому році навряд чи будуть утворені. Маємо розуміти, що цей процес є добровільним, і нав’язувати ніхто нікому нічого не буде. Люди самі повинні захотіти, переконатися, що це їм вигідно і на користь.

Тим не менш, на найближчих виборах, що мають бути оголошені в кінці квітня, буде створено ще мінімум дві ОТГ, чекаємо документи і по третій громаді.

Разом з тим, враховуючи більш жорстку позицію Кабінету Міністрів України щодо визначення ОТГ спроможними, першочерговим завданням є не так кількість, як якість новоутворених ОТГ, тобто їх фінансова, ресурсна та кадрова спроможність виконувати власні і делеговані державою повноваження.

Існує думка, що добровільність стримує процес об’єднання громад. Яким є ваше бачення?

Напевно, це правда, що ми пішли складним шляхом, шляхом добровільності. Тут є багато переваг, адже у людей і громад є вибір та чітке усвідомлення цього свого вибору, своєї відповідальності. Відповідальності за власну громаду. Але, за словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, процес добровільності в найближчій перспективі може завершитись.

Серед іншого, це пов’язано з недостатньою активністю багатьох громад щодо об’єднання, а також наявністю випадків об’єднання, які не можна назвати економічно доцільними. Маємо чітко розуміти, що ніхто не допустить хаосу у державі. Не може так бути, що 60% чи 75% громад об’єдналися, а решта не хочуть з якихось причин.

Тому все частіше лунають заклики, щоб прийняти закон про примусове об’єднання. Думаю, до кінця цього року ситуація стане зрозумілою.

Чи відчуває обласна адміністрація відмінність у розвитку ОТГ та необ’єднаних громад і, якщо так, у чому вона полягає?

Відмінність величезна. Ще раз наголошу: таких можливостей, які зараз є в об’єднаних громад, не було ще ніколи. ОТГ мають кращу динаміку бюджетних надходжень, значно більший фінансовий ресурс, вони більше охоплені проектами і програмами державних капітальних вкладень та міжнародної технічної допомоги.

Проте існує проблема кадрового голоду в об’єднаних громадах. Для адаптації органів влади цих громад до нових умов РОДА надає їм необхідну інформаційно-консультативну та навчально-методичну підтримку. Але варто пам’ятати, що з додатковим фінансовим ресурсом держава передає і додаткові повноваження, а це передбачає і більшу відповідальність громад перед державою. 

Якою є і якою ви бачите співпрацю ОТГ та райдержадміністрацій?

Голова РДА несе відповідальність за ситуацію в районі, в тому числі і в ОТГ, тому чим краща їх співпраця, тим краще усім.

Так, об’єднані громади мають прямі бюджетні відносини, але це не означає, що районні адміністрації вже непотрібні. По-перше, на РДА покладені контролюючі функції. По-друге, райдержадміністрації вирішують ряд питань, якими не займаються ОТГ: виділення земель державної власності, співфінансування ремонту автодоріг місцевого значення із залученням коштів дорожнього фонду, організація робіт з психологічної реабілітації та професійної адаптації учасників АТО, призначення та виплата державної допомоги та виплата житлових субсидій, забезпечення інвалідів та чорнобильців санаторно-курортним лікуванням, участь школярів у районних шкільних олімпіадах, заходи з підтримкою дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах тощо.

Можливо, з часом щось зміниться, і точно зміниться, але поки громадам та адміністраціям варто вчитися співпрацювати заради добробуту людей.

Чого можна очікувати у 2018 році?

2018 рік має бути надзвичайно плідним на результати. Є реальний ресурс для втілення програм та велика кількість інструментів, окрім субвенцій. Це обласний бюджет, фонд енергоефективності, дорожній фонд, ДФРР, окремі програми з будівництва амбулаторій та ФАПів…

Давайте знову подивимось на цифри: у 2018-му на розвиток інфраструктури передбачено 62,6 млн грн.  Згідно із вже затвердженим бюджетом, новостворені громади отримають значні кошти: Немовицька  ОТГ – 4,6 млн грн, Демидівська та Малолюбашанська майже по 4 млн грн, Бокіймівська майже 2,6 млн грн, Тараканівська та Ярославицька – по 1,4 млн грн. Таких грошей вони ніколи не мали.

Не треба забувати, що у громад є ще один недооцінений поки механізм – вони можуть об’єднувати ресурси - підписувати угоди про співробітництво для вирішення спільних проблем. Такі приклади на Рівненщині вже є, і це приклади успішні.

Знаєте, є така приказка: як рік розпочнеш, таким він і буде. Цей рік ми розпочали досить жваво, без зволікань, тому далі на нас чекає інтенсивна праця, зате наприкінці будуть гарні результати. Чого і бажаю усім громадам області.

Вчора, 12 лютого, відповідно до ухвали Кузнецовського міського суду, у секретаря Вараської міської ради Ірини Шумри слідчі вилучили документи та печатку, що має ознаки підробки.

Тимчасовий доступ до речей надано у рамках розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180050000651 від 30.12.17 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України («підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвічується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут»).

«Згідно викладених у клопотанні слідчого обставин справи, 29.12.17 р. приблизно об 11-25 год. невідомі особи під час реєстрації рішення Вараської міської ради Рівненської області № 981 від 15.12.17 р. «Щодо дострокового припинення повноважень Вараського міського голови ОСОБА_3» використали печатку Вараської міської ради Рівненської області, що має ознаки підробки. Слідчий клопоче про надання тимчасового доступу до речей, що знаходяться у володінні секретаря Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_1, а саме гербової печатки Вараської міської ради Рівненської області, виготовленої як дублікат оригінальної печатки. Клопотання обґрунтовується тим, що в інтересах кримінального провадження існує потреба оглянути та вилучити цю річ, яка може бути використана як доказ під час встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні», - йдеться в ухвалі слідчого судді.  

Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко провів зустріч з новопризначеним начальником Головного територіального управління юстиції в області.

Ним став Микола Станіщук, який до цього очолював управління юстиції в Одеській та Івано-Франківській областях. Його представила заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

Під час зустрічі Олексій Муляренко висловив переконання, що з новим очільником юстиції вдасться налаштувати ефективну співпрацю. І уже, не гаючи часу, приступили до справ. Одразу підняли проблематику роботи виконавчої служби відносно виселення тибетських мастифів з ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод».

Loading...

Рік заснування © 2011. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "Рівненські новини".

Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Матеріали, позначені знаком "Реклама", публікуються на правах реклами. Всі права захищено.