Середа, 25 Квітень 2018


Новини Рівного

5 січня відбудеться благодійна акція, для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах, дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. Захід відбуватиметься на базі Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату (с. Олександрія рівненського району вул. Санаторна, 26). Початок о 15 годині.

Захід відбуватиметься в рамках проекту «Діти Львівщини для дітей Рівненщини», який реалізовується Міжнародним благодійним фондом «Калеб-Дінсте» за сприяння служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому.

В рамках цієї акції Фонд підготував подарунки для 200-от дітей, а також музичну різдвяну програму у виконанні талановитих дітей Львівської театральної студії «FoRa».

Нині на обліку в службі у справах дітей Рівненського міськвиконкому перебуває 202 дитини-сироти та дітей, позбавлених батьківського піклування більшість з яких охоплена сімейними формами виховання: 158 дітей виховуються в сім’ях опікунів та піклувальників 12 – у дитячих будинках сімейного типу, 4 – в прийомних сім’ях. На повному державному утриманні в інтернатних закладах перебуває 18 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з міста Рівне.

За матеріалами: 7 днів

9 січня в приміщенні торгового центру «Екватор» у Рівному відбудеться благодійний ярмарок «Різдвяний передзвін». На ньому збиратимуть кошти на майстерню для розумово неповносправної молоді.

На учасників заходу чекає атмосфера українського різдвяного свята.

— виставка виробів майстрів осередку розумово неповносправної молоді «Передзвін» та рівненських художників і народних умільців — гончарів, ковалів, вишивальниць;

— колядки у виконанні рівненських фольклорних гуртів;

— благодійний аукціон виробів молоді з осередку «Передзвін». 

Початок — о 13:00.

За матеріалами: Рівне вечірнє

У відомого рівненського адвоката Павла Луцюка досить цікаве захоплення – він колекціонує свічки. Адже у житті користується принципом, який відповідає його переконанням: «Світячи іншим, згораю сам».

У його колекції – понад дві тисячі свічок фактично з усього світу. Кожна з них – це якийсь спомин, пам’ятна подія чи захоплююча мандрівка. Розпочалося все літ двадцять п’ять тому. Він тоді працював адвокатом у Корці. Був у відрядженні в столиці Абхазії місті Сухумі і там вперше придбав красиві свічки. Такого ще тоді не було в Україні. З цього і розпочалося колекціонування. З кожного відрядження привозив якусь оригінальну свічку. Таким чином стала формуватися неординарна колекція, яка значно зросла, коли з’явилася можливість виїжджати за кордон.

Пан адвокат побував в усіх країнах Європи, крім Албанії, і звідусіль привозив свічки. Тож представлена географія його подорожей.

– Але найцінніша і найдревніша в колекції – українська сальна свічка з-під Берестечка часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, – розповідає Павло Луцюк. – Ще є пам’ятка з Єрусалиму, я був у храмі Гробу Господнього, коли там сходив Благодатний вогонь. Є з містечка Лурд у Франції. Це найпопулярніше в Європі місце паломництва – там відбулося явлення Діви Марії. В останні роки є поповнення з Канади, США, Мексики, Китаю та Індії. Збираю пам’ятні екземпляри тільки з тих країн, в яких побував сам.

Свічка – атрибут святковий, різдвяний, обрядовий. В різних народів і в світових ре-лігіях з ними пов’язані якісь дійства та певні місцеві ритуали. Ми також їх використовуємо для створення затишку у новорічний вечір. Колекціонер розповідає, що на свята обов’язково запалює свічки.

Наш співрозмовник – людина з гумором. Про свій сімейний стан зазначив: «Одружений, виховую дружину, двох синів і двох онуків».

Напередодні свята бажає нашим читачам не жалкувати за роком, що минає. У всіх негараздах вміти знаходити позитив.

– Щоб те, що нас чекає у майбутньому, було кращим за те, що ми вже пережили, – посміхається Павло Сергійович. – І з цього приводу хочу розповісти анекдот. Їде сільський дядько підводою. Несподівано його підбиває крутий «Мерседес». Чоловік летить в кювет і думає: «За воза – дві тисячі доларів, за коня – три. Та й за своє здоров’я стягну з них кілька тисяч. На ці гроші куплю дочці квартиру…». «Мерседес» зупиняється і з нього виходить два бритоголових бандюки. Дивляться, скалічений кінь лежить на землі. Один з них витягнув пістолета і двома пострілами в голову добив коняку, щоб той не мучився. Підходять вони до чоловіка, який впав поряд, і запитують: «Дєд, як здоров’я?» А дядько – мудра людина, відразу зорієнтувався, схаменувся і відповідає: «Хлопці, ще краще, як до аварії!» Тому бажаю: які б негаразди з нами не траплялися, щоб ми завжди спо-дівалися на краще.

За матеріалами: Вісник & Ко

4 березня 2012 року виповнюється 60 років з дня смерті відомого українського художника, графіка, активного громадського і політичного діяча, члена Організації українських націоналістів і Української головної визвольної Ради Ніла Хасевича.

Проте існування у Рівному пам’ятника відомому борцю за незалежність України опинилося під загрозою. Монумент, який свого часу був виготовлений за кошти Міжрегіональної академії управління персоналом і коштував близько 70 тисяч гривень, нині «завис» між власниками (МАУП) та потенційними покупцями.

Заклад, якому належав пам’ятник – Рівненський інститут МАУПу припинив свою діяльність 25 листопада 2011 року. Нині монумент знаходиться на балансі Міжрегіональної академії управління персоналом. У 2005 році його виготовили та встановили у мікрорайоні "Північний" поруч з тим приміщенням (колишній дитячий садок), яке винаймала МАУП.
«На жаль, ситуація з пам’ятником Нілу Хасевичу в Рівному є складною й неоднозначною, монумент ніде не встановлено, а відтак нашого славного земляка не вшановано на належному рівні», – йдеться у заяві УНП.
З огляду на це, Рівненська обласна організація Української Народної Партії звернулася до міського голови Рівного Володимира Хомка та до депутатів Рівненської міської ради з пропозицією викупити пам’ятник у МАУПу, привести його у достойний вигляд і встановити на вулиці, яка й носить ім’я Ніла Хасевича або поруч з нею у сквері біля залізничного вокзалу.

За матеріалами: ОГО

У 2011 році троє науковців Національного університету водного господарства та природокористування захистили докторські дисертації та отримали дипломи доктора наук.

Це завідувач кафедри трудових ресурсів і підприємництва Людмила Безтелесна, доцент кафедри прикладної математики Петро Грицюк та доцент кафедри водовідведення, теплогазопостачання і вентиляції Віктор Ковальчук.

Окрім того, згідно з рішеннями Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України чотирьом науковцям присвоєно вчене звання професора — Володимиру Древецькому ( кафедра електротехніки та автоматики), Григорію Масюку

(кафедра інженерних конструкцій), Ніні Кушнір (кафедра економіки підприємства) Віктору Филипчуку (кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності). У році, що минув, працівники університету захистили 25 кандидатських дисертацій , 17-ти викладачам присвоєно вчене звання доцента.

За матеріалами: Рівне вечірнє

Loading...

Рік заснування © 2011. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "Рівненські новини".

Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Матеріали, позначені знаком "Реклама", публікуються на правах реклами. Всі права захищено.